Історія кафедри
Життя прекрасне двома речами:
можливістю вивчати математику і
можливістю викладати її
С.Пуассон
Історія кафедри вищої математики є невід’ємною складовою історії університету, який започатковано у 1933 році.
Першим завідувачем кафедри став Наум Ілліч Ахієзер (1901-1980), член-кореспондент Академії наук УРСР з 1934 року. Його дослідження присвячені теорії функцій, аеродинаміці, функціональному аналізу, інтегральним рівнянням, наближеним і чисельним методам, теорії моментів. Н.І.Ахієзер очолював кафедру вищої математики до 1937 року.
В цей же час в інституті працював найвидатніший український математики ХХ століття, академік Всеукраїнської Академії наук Михайло Пилипович Кравчук (1892-1942). Науковий доробок М.П.Кравчука, викладений більш ніж в 170 наукових працях, нині широко відомий за межами нашої країни, зокрема 10 монографій із різних галузей математики: алгебри і теорії чисел, теорії функцій дійсної і комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики, історії математики.
З 1934 року в інституті працював Ілля Якович Штаєрман, обраний в 1939 році членом-кореспондентом АН УРСР. Основні його роботи присвячені розгляду актуальних питань прикладної теорії пружності. теорії диференціальних рівнянь, загальній теорії пружності, прикладній математиці.
В студентські роки, що пройшли в Київському авіаційному інституті, в спілкуванні з такими вченими, як Н.І.Ахієзер, І.Я.Штаєрман, М.П.Кравчук, формувались наукові погляди і інтереси Володимира Миколайовича Челомея, майбутнього академіка, двічі Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської і Державної премій, головного конструктора ракетно-космічної техніки, одного із творців ракетної системи „Протон”.
З 1933 по 1944 рік на посадах асистента, доцента, професора, завідувача кафедри працював відомий математик і механік Микола Олександрович Кільчевський (1909-1979). В 1940 році ним було захищено дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора наук, а звання професора йому було присвоєно в 1941 році; в тому ж році він був обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР.
З 1934 року на кафедрі працював член-кореспондент Академії наук УРСР Михайло Хрисанфович Орлов (1900-1936). Його основні праці присвячено розрахунку фігур рівноваги рідкої маси, що обертається, наближеним методам розв’язування інтегральних рівнянь та зовнішній балістиці.
В цей же час на кафедрі працював і доцент Всеволод Йосипович Путята, який зробив істотний внесок у розвиток аеродинаміки; його перу належить більш ніж 60 робіт в галузі аеромеханіки. Найбільш значні результати були отримані ним по теорії профілю крила літака і граток профілів.
З перших днів Великої Вітчизняної війни роботу інституту було перебудовано на військовий лад. В складних умовах колектив інституту, зокрема, і колектив кафедри, було мобілізовано на підготовку інституту до евакуації. Студентів було направлено в м.Харків, а потім розподілено в різні навчальні заклади Військово-Повітряних Сил. На базі Київського авіаційного інституту, евакуйованого в м. Актюбінськ, було організовано 46-у учбово-технічну ескадрилью ЦПФ, задача якої полягала в підготовці молодих авіаційних спеціалістів з технічної експлуатації літаків. З наближенням перемоги в Великій Вітчизняній війні в квітні 1944 року було розпочато підготовку до передислокації авіаційного інституту в м.Київ. В січні 1945 року приступили до занять чотири групи першого потоку і завершилось комплектування другого потоку.
В 1947 році об’єднану кафедру вищої математики і теоретичної механіки очолив учень Д.О.Граве, М.П.Кравчука, Н.І.Ахієзера доцент Валентин Анатолійович Зморович (1909-1994), який в 1950 році захистив докторську дисертацію на тему: „Дослідження в теорії аналітичних і узагальнених аналітичних функцій”, а в 1951 році одержав звання професора. Більшість наукових досліджень В.А.Зморовича присвячена геометричній теорії аналітичних функцій.
В 1956-57 навчальному році завідуючим кафедрою стає професор Іван Федорович Пічук, який плідно займався питаннями методики викладання математикию.
В 1957-58 роках кафедру вищої математики і теоретичної механіки очолив спеціаліст в галузі теоретичної механіки професор Георгій Якович Головнін.
В 1956-57 роках професором кафедри працював відомий вчений в галузі неголономної механіки, теорії автоматичного керування і технічної кібернетики, доктор технічних наук, професор Олександр Іванович Кухтенко, згодом академік АН України, двічі лауреат державної премії України, заслужений діяч науки і техніки.
В 1958-59 навчальному році з об’єднаної кафедри було виділено кафедру вищої математики, яку очолив доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Симонов. Він був завідувачем кафедри до 1965 року.
В 1965-66 навчальному році очолював кафедру вищої математики доцент Коба В.І.
В 1966-81 роках кафедру очолював професор Кім Галямович Валєєв, який працював в області звичайних диференціальних рівнянь. Він запропонував новий метод розв’язування деяких класів лінійних диференціальних рівнянь із змінними коефіцієнтами або змінним запізненням аргументу.
В шестидесяті роки інститут став всесвітньо відомим. Підготовка кадрів для цивільної авіації велась для всіх регіонів СРСР та багатьох зарубіжних країн. Склад кафедри поповнювався новими викладачами. Їх різні наукові інтереси сприяли тому, що кафедра могла забезпечити високий науковий і методичний рівень викладання всіх розділів вищої математики та спеціальних курсів. Питаннями аеромеханіки та механіки займались доценти Мовчан В.Т., Овсянніков М.П., Степаненко Є.Ю., Мхітарян А.А., Боярський Г.М., Зайцев Є.К. Спеціалістами з диференціальних рівнянь були доценти Разін Г.О., Ткачук Г.І., Антоненко В.Ф. Математичним забезпеченням побудови оптимальних систем управління технологічними процесами, а пізніше методикою оптимізації діагностичних матриць при технічній експлуатації повітряних суден займалась доцент Грищенко Л.З. В цей же час на кафедрі працювали учасники Великої Вітчизняної війни доцент Івлєв В.М. та старший викладач Гуменний П.В., які були нагороджені багатьма орденами та медалями.
Випускник Московського державного університету – Хрисанов С.М. був спеціалістом в галузі диференціальних рівнянь. Його основні наукові дослідження пов’язані з проблемами стійкості, керованості, фільтрації та оцінювання параметрів динамічних систем в випадкових середовищах. В 1981-82 р. виконував обов’язки завідувача кафедри вищої математики.
В 1982-87 роках кафедру очолював професор Михайло Миколайович Марушин, який був на той час відомим фахівцем в теорії ймовірностей.
В 1987 році на чолі кафедри став професор Василь Миколайович Буйвол, який був завідувачем кафедри до 1992 року. Буйвол В.М. – відомий спеціаліст в галузі механіки рідини і газу, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 2002 рік.
В 1992 році на чолі кафедри вищої математик став професор Володимир Тимофійович Мовчан, який очолював кафедру до 2000 року. Після викликаного виробничою необхідністю поділу кафедри вищої математики на кафедри вищої математики №1 і №2, професор Мовчан В.Т. очолив кафедру вищої математики №1. Наукові інтереси Мовчана В.Т. пов’язані з математичним моделюванням в механіці рідини та газу, гідромеханіці, тепломасообміні тощо. Ним розроблено алгебраїчну і диференціальну математичні моделі турбулентності для плоских, динамічних та теплових примежових шарів, пристінних струменів течій в трубах і каналах та отримав наближено-аналітичні і чисельні розрахункові методи.
З 2002 року завідувачем кафедри є доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Петрович Денисюк, спеціаліст в галузі чисельних методів. Після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка працював старшим науковим співробітником КПІ (тепер НТУУ „КПІ”), а з 1986 року, перейшовши на викладацьку роботу, пройшов шлях від асистента до професора. Денисюк В.П. – академік Академії інженерних наук. Основний напрям наукових досліджень пов’язаний з методами наближених обчислень. Одним з напрямків його досліджень є застосування поліноміальних і тригонометричних сплайнів в задачах математичної фізики і статистики випадкових процесів. Є автором більш ніж 110 науково-методичних праць, у 2008 році вийшла з друку його одноосібна монографія „Сигнали і сплайни”. Як керівник кафедри В.П.Денисюк приділяє велику увагу залученню до викладацької роботи на кафедрі талановитої молоді.
У березні 2003 р. кафедру було перейменовано у кафедру вищої та обчислювальної математики. Нині кафедра вищої та обчислювальної математики забезпечує викладання за спеціальностями Аерокосмічного інституту, Інституту комп’ютерних технологій та Інституту електроніки і систем управління, Інституту комп’ютерних та інформаційних технологій та відповідними спеціальностями Інституту заочного та дистанційного навчання.
Під керівництвом завідувача кафедри було створено авторський колектив у складі проф.В.П.Денисюка, доцентів В.К.Репети, К.А.Гаєвої, В.М.Бобкова, ст.викладачів Н.О.Клешні та Т.А.Погребецької, який впродовж 2005-2006 років розробив і видав навчальний посібник „Вища математика. Модульна технологія навчання” у 4-х частинах і тим самим повністю забезпечив потреби студентів у методичній літературі, необхідній для вивчення вищої математики і теорії ймовірностей в умовах кредитно-модульної системи.
Другий авторський колектив у складі викладачів англомовного проекту доцентів В.Г.Демидко, О.В.Карупу, Т.А.Олешко, В.В.Пахненко і ст.викл. Л.І.Гришиної розробив аналогічний посібник у 4-х частинах англійською мовою, що забезпечило необхідною навчально-методичною літературою студентів англомовного проекту.
Значну організаційно-методичну роботу співробітники кафедри проводять при наборі студентів та слухачів факультету довузівської підготовки.